НЕНА́ПАД, у, ч. Відмова договірних сторін від ворожих дій одна проти одної. Радянський Союз послідовно й наполегливо боровся за укладення пактів про ненапад, здійснення програми загального роззброєння, створення системи колективної безпеки (Ком. Укр., 5, 1970, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 342.