НЕМОРА́ЛЬНО. Присл. до немора́льний; // у знач. присудк. сл. Всупереч існуючій моралі. — Без любові я не хочу женитися.. Це неморально (Коб., III, 1956, 112); На її гроші я закладу собі грунт для кар’єри… гм… Правда, воно якось неморально. Але тепер світ не такий, щоб дуже церемонитись з моральністю (Н.-Лев., V, 1966, 256).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 340.