НЕЛОЯ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нелоя́льний. — На державній посаді не можна сидіти з плямою нелояльності, отже, ви мусите відректися комуни (Козл., Ю. Крук, 1957, 509); Його обвинувачували в нелояльності до фюрера (Ю, Бедзик, Полки.., 1959, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 332.