НЕЛА́ДНО. Присл. до нела́дний. — Послухайте, як воно, моє життє [життя], неладно склалося (М. Ол., Чуєш.., 1959, 6); // у знач. присудк. сл. Якщо в нас не-ладно щось або чогось немає, то й ми охоче повчимось у тих, хто діло знає (Забіла, У.. світ, 1960, 125).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 330.