НЕКООПЕРО́ВАНИЙ, а, е. Який не об’єднався з ким-небудь на засадах кооперації (у 1, 2 знач.). Частка приватної власності дрібних селянських господарств і некооперованих кустарів становила 0,2% усіх виробничих фондів республіки (Іст. УРСР, II, 1957, 420).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 328.