НЕКОНДИЦІ́ЙНИЙ, а, е, спец. Який не відповідає кондиції (у 1 знач.), не задовольняє потрібних вимог, норм, стандартів і т. ін. Для сушіння придатні майже всі плоди — як сортові, так і некондиційні (Сад. і ягідн., 1957, 275); Некондиційні сорти бурого вугілля; Некондиційний чавун.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 328.