НЕЙТРА́Л, а, ч.

1. політ. Нейтральна держава.

2. розм. Людина, що займає позицію невтручання у що-небудь. — Бач, і нейтрал.. у пригоді став, — глузливо кинула Ганна. — Воювати не хоче, так хай хлопцям хоч самогон жене (Гончар, II, 1959, 255).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 326.