НЕЙЛО́Н, у, ч. Синтетичне штучне волокно, що виготовляється з поліамідних смол. Канати з нейлону міцніші за сталеві троси і дуже еластичні (Колг. Укр., 8, 1958, 6); // Вироби з цього волокна. Петя встав. Йдучи пероном, Підморгнув [дамі] на згадку: — Приїжджайте за нейлоном! Буде все в порядку! (С. Ол., Вибр., 1959, 244).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 325.