НЕЗРА́ДНИЙ, а, е, поет. Те саме, що незрадли́вий. Сусіда застольний, увічливий, щирий. Товариш правдивий, незрадний (Крим., Вибр., 1965, 268); Образно. Хай проносяться розкати грому, Скелі рушить грізний камнепад, — В тебе є надійна охорона І незрадний, звірений канат (Шер., Дорога.., 1957, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 322.