НЕЗНА́ЧНО.

1. Присл. до незначни́й 1. Живці і саджанці, що дуже пошкоджені некрозом, гинуть у рік садіння, а пошкоджені незначно інколи дають добрий приріст (Колг. Укр., 10, 1960, 32).

2. присл., діал. Непомітно. Ніч чимраз більше налягала на землю, вірна її товаришка тишина йшла за нею вслід рівно й незначно (Кобр., Вибр., 1954, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 321.