НЕЗНА́ЙДЕНИЙ, а, е. Якого не знайшов хто-небудь. Йому захотілося розповісти все цьому хлопцеві, який так влучно сказав про незнайдене щастя (Рибак, Час.., 1960, 378); Скільки незнайдених знахідок, скільки невідомих таємниць, скільки невідкритих новин ще й сьогодні можна знайти на темних полицях старих, забутих архівів! (Вітч., 12, 1964, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 320.