НЕЗМО́РЕНИЙ, а, е. Який не зморився, не відчув фізичної втоми; невтомлений. Його кінь вже стомлений дорогою і не зможе втекти від їхніх ситих, незморених коней (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 320.