НЕЗМИ́ВНИЙ, а, е.

1. Якого важко або неможливо змити. На обличчі в нього глибоко в’їлися б шкіру сині порошинки, очі обведено темним, — вугілля поклало на шахтаря незмивні знаки (Ю. Янов., Мир, 1956, 133); Незмивна пляма.

2. перен. Якого не можна позбутися, забути, спокутувати. Незмивна ганьба.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 319.