НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незла́годжений. Слова, мов крига, а голос, наче літня купіль, — все разом своєю незлагодженістю бентежить душу старо-молодого чоловіка (Вол., Місячне срібло, 1961, 138).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 318.