НЕЗДОГА́ДЛИВИЙ, а, е. Який не здогадується про що-небудь; некмітливий. Справді-бо, яка вона нездогадлива (Смолич, І, 1958, 80).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 316.