НЕЗДЕ́РЖЛИВИЙ, а, е, розм. Який не може чи не вміє стримати, здержати себе від чого-небудь, надмірний у чомусь. Не помітивши.. Химки Цвіркунихи, заспокоїлась [Тетяна]. Найважливіше — щоб не бачила ця нездержлива лепетуха, а то зараз рознесе по всій слободі (Добр., Тече річка.., 1961, 275).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 316.