НЕЗГІ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. незгі́дливий. Славився він впертістю і незгідливістю свого характеру (Тют., Вир, 1964, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 314.