НЕЗГО́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до незго́да 4. Де незгодоньку подіти? Давить козака (Граб., І, 1959. 334); Стояв явір над водою, в воду похилився, — На козака незгодонька — козак зажурився (Вас., III, 1960, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 315.

Незгодонька, ки, ж. Ум. отъ незгода.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 547.