НЕЗГА́СНО. Присл. до незга́сний. В серцях людей вони [ленінські ідеї] живуть незгасно, безсмертя їх у партії живе (Сос., Солов. далі, 1957, 15); Вночі вікна інституту, особливо другого поверху, де містилися наукові апартаменти, світилися яскраво і, здебільшого, незгасно аж до ранку (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 314.