Про УКРЛІТ.ORG

незгасимий

НЕЗГАСИ́МИЙ, а, е.

1. Який не може згаснути, перестати горіти, світити або світитися. Незгасимий вогонь.

2. перен. Який не може послабитися, зникнути, пройти (про почуття, вияв чого-небудь і т. ін.); дуже сильний. Героїзм — це насамперед незгасима любов до Батьківщини (Літ. Укр., 8. V 1964, 1); // Який не може втратити значення, цінності для кого-, чого-небудь. Хай над нашою землею Прапор волі має — Променисту, незгасиму Конституцію ми маєм! (Укр.. думи.., 1955, 461); Книгу складе [поет] незгасиму, як Горький (Уп., Вірші.., 1957, 141).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 313.

вгору