НЕЗВІ́ДАНИЙ, а, е. Який не підлягав вивченню, дослідженню; невідомий. Радянські вчені розширяють дослідження космічного простору і верхніх шарів атмосфери. Незвідані процеси явищ природи, які відбуваються в космосі, ставатимуть тепер доступнішими людині (Рад. Укр., 5. XI 1957, 1); // у знач. ім. незві́дане, ного, с. Те, що не підлягало вивченню, дослідженню. Юрій Гагарін та Герман Титов першими проклали шлях у незвідане (Наука.., 6, 1962, 30); // Про якого ніхто не знає; незнаний. Ліс для мене був якимсь незвіданим казковим царством лисиць, ведмедів, вовків, оленів та різного птаства (Томч., Готель.., 1960, 66); // Якого не зазнав, не пережив хто-небудь. Їй було тривожно і страшно, якісь незвідані почування гнітили дитяче серце (Донч., III, 1956, 47); Якась нова, незвідана досі радість клубочилась в її грудях (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 38); // у знач. ім. незві́дане, ного, с. Те, чого не зазнав, не пережив хто-небудь. Молода і вродлива дівчина ще нікого не любила, хоч її серце вже шумувало гарячою кров’ю і штовхало до незвіданого і звабного (Чаб., Тече вода.., 1961, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 313.