НЕЗАТО́ПЛЕНИЙ, а, е. Якого не залила вода (про місцевість). Коли траплялась незатоплена місцина, Гуменний давав кілька хвилин перепочинку (Гончар, І, 1954, 437).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 310.