НЕЗА́ТИ́ШНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незати́шни́й. Павло вже побачив через двері і незастелену постіль, і холодну плиту. На нього повіяло дразливою незатишністю (Хор., Місто.., 1962, 99).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 310.