НЕЗАСЛУ́ЖЕНИЙ, а, е. Який не відповідає чиїм-небудь заслугам, особливостям, учинкам, поведінці і т. ін.; несправедливий. Сором приймати незаслужені компліменти (Л. Укр.,V, 1956, 68); Сльози від незаслуженої образи здавили йому горло (Вільде, Сестри.., 1958, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 310.