Про УКРЛІТ.ORG

незаможник

НЕЗАМО́ЖНИК, а, ч. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села. Місцеві незаможники всіляко сприяли загонові, допомагаючи виявити, де перебуває банда (Цюпа, Три явори, 1958, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 309.

вгору