НЕЗАДОВО́ЛЕНО. Присл. до незадово́лений. Незадоволено розходились слухачі з-під вікна, переконавшись, що музика стихла надовго (Дмит., Розлука, 1957, 86); — Ет, завели якоїсь поминальної, — незадоволено скривився Марко (Тют., Вир, 1964, 283).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 307.