НЕЗАГРО́ЗЛИВО. Присл. до незагро́зливий. Навіть вибухи снарядів, що їх зрідка наосліп посилали німці з Хортиці, звучали глухо і незагрозливо (Голов., Тополя.., 1965, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 306.