НЕЖДА́НО-НЕГА́ДАНО, присл. Те саме, що нежда́но. На третій день після обіду неждано-негадано убігла Христя у хату (Мирний, IV, 1955, 66); Неждано-негадано він став популярною людиною на селі (Чаб., Балкан. весна, 1960, 267).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 304.