НЕЖДА́НИЙ, а, е. Який виникає, з’являється і т. ін. несподівано, непередбачено. Бариня сердито та гостро подивилася на нежданих кумів (Мирний, IV, 1955, 226); Усіх неждана поява старости на ганку і здивувала, і зацікавила (Головко, II, 1957, 308); Як блискавка, звістка неждана прийшла (Сос., І, 1957, 450).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 304.