НЕДІ́ЛЬНИК, а, ч. Добровільне колективне виконання якої-небудь роботи у неділю. Багато людей тепер виходять на недільники на вулиці Києва (Сміл., Сашко, 1954, 236); Ввечері вона скликала комсомольські збори і запропонувала оголосити недільник по вивезенню місцевих добрив (Логв., Літа.., 1960, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 285.