НЕДІ́ЙШЛИЙ, а, е, заст. Який не досяг свого повного розвитку, зрілого віку; недозрілий. За останні ж, за Одарчину дівоцьку спідничину, купили на ярмарку недійшлу козу, бо чекалася в хаті нова душа (Речм., Весн. грози, 1961, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 284.

Недійшлий, а, е. Неспѣлый, незрѣлый, молодой. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле. Мет. 419.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 543.