НЕДУ́ЖНО, розм. Присл. до неду́жний. Горблячись недужно на міцний ціпок, .. йшов старий дідок (Щог., Поезії, 1958, 394).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 303.