НЕДО́ЇМКА, и, ж. Не сплачена вчасно частина податку чи якогось збору; заборгованість. Василеві Стецюку не спиться… Є об чім думати, є в чім душу гноїти: подушне, недоїмки, чинші… (Коцюб., І, 1955, 444); — У дядька за недоїмку вчора ялівку забрано і розписку дано, що недоїмки сплатив… (Сміл., Сад, 1952, 128).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 292.