НЕДОЇДА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. недоїда́ти. Від частого недоїдання вуха в хлопця вже стали прозорими, аж світилися (Гончар, IV, 1960, 73); Лиця неголені, немиті, втомлені довгими переходами і недоїданням (Тют., Вир, 1964, 359).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 292.