НЕДОЦІ́ЛЬНИЙ, а, е Який не відповідає поставленій меті, практично не дає користі і т. ін Випадки недоцільного розподілу працівників.. Центральний Комітет повинен усунути що б то не стало (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 70); — Я вважаю за недоцільне приймати на філологічний факультет людину, яка не має жодного уявлення про філологію… (Тют., Вир, 1964, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 302.