НЕДОТОРКА́ННІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до недоторка́нний.

2. Гарантія від усяких посягань з боку кого-небудь. З давніх-давен у всіх війнах парламентери користалися правом недоторканності (Гончар, III, 1959, 236).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 301.