НЕДОСТУ́ПНО.

1. Присл. до недосту́пний. — Любов мусила бути дуже глибоко і недоступно схована в його душі (Фр., І, 1955, 345).

2. у знач. присудк. сл. Незрозуміло. Нормальним людям багато чого недоступно такого, що зовсім ясно стоїть для таких ненормальних, як я (Л. Укр., V, 1956, 345).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 300.