НЕДОСТО́ЙНО. Принижуючи гідність, достоїнство; не так, як годиться, як слід. — Графові донесли, буцімто пані Барбара з паном сотником недостойно поводилася (Ле, Наливайко, 1957, 73).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 300.