НЕДОСПІ́ВАНИЙ, а, е. Проспіваний не до кінця; якого не закінчили співати. Десь обірвалася недоспівана пісня (Кучер, Трудна любов, 1960, 602); Співи, колись недоспівані, знову прокидалися в природі, хвилювали Шуру (Гончар, І, 1954, 364).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 299.