НЕДОПИ́САНИЙ, а, е. Написаний не до кінця. Робочий стіл, як ніколи завалений рукописами — незакінчений роман, незавершена п’єса, недописаний сценарій (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 5); // Списаний не повністю (про папір). Ах, я так стомився! Кинув перо на недописаний аркуш, а сам одхилився на спинку ослона й склепив очі… (Головко, І, 1957, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 296.