НЕДОПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Спечений не повністю; сируватий. Він [робітник] згадує про важке життя вівчаря взимі,.. сварки із-за кусника хліба або недопеченої бульбиці (Фр., IV, 1950, 27); Микула дивився на товаришів та доїдав недопечену і непосолену баранину, бо справді був голодний (Мак., Вибр., 1956, 540).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 296.