Про УКРЛІТ.ORG

недопалок

НЕДО́ПАЛОК, лка, ч., розм.

1. Те саме, що недо́курок. Гірник докурив цигарку, але недопалок не кинув на підлогу (Ткач, Черг. завдання, 1951, 33).

2. чого, від (од) чого. Неспалена частина чого-небудь. Підійшов вусатий сторож, підмів забутий Арсеном недопалок сірника (Дмит., Розлука, 1957, 49); Я враз побачив там [у паламарці] на якійсь жаровні силу недопалків од свічок (Мик., II, 1957, 149).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 296.

вгору