НЕДО́МІ́РОК, рка, ч. Те, що має розмір, менший від необхідного або нормального. Скло виявилось непридатним, — добра половина шибок виходить недомірками (Рад. Укр., 17.VІІ 1962, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 295.

Недомірок, рка, м. Рыба менѣе средней величины. Черном.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 545.