НЕДОЛУ́ЖНІСТЬ, ності, рідко. Абстр. ім. до недолу́жний. Цей чубатий гордій признався-таки, нарешті, в звичайній людській недолужності (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 562).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 294.

Недолужність, ности, ж. Безсиліе, слабость.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 544.