НЕДОЗРІ́ЛИЙ, а, е.

1. Який не дозрів, не досяг повної стиглості (про насіння та плоди); неспілий. Хоробро відкусила [дівчина] майже половину недозрілого лісового яблучка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 473); Тепер, крім вареної риби, вони вже мали ожину, дику вишню і навіть недозрілі горіхи (Ле, Клен. лист, 1960, 161); // перен. Який не досяг свого повного розвитку, розквіту. Михайло задивився на Гаврилову наречену.. Таких дівчат забирають з батьківської хати ще недозрілими, як кажуть, сімнадцятками, бо їх легко, дуже легко проморгати (Збан., Сеспель, 1961, 403).

2. перен. Не остаточно сформований, недосконалий, невикінчений і т. ін. Ми повинні не забувати, що ворожа агітація завжди розраховує на найбільш нестійких з-поміж нашого середовища, на найбільш хистких і недозрілих у своїм світогляді (Вітч., 5, 1956, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 292.