НЕДОГНИ́ЛИЙ, а, е. Який остаточно не згнив. Спадає осінь, як димчастий сніг, І гостро пахне листя недогниле (Рильський, І, 1946, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 291.