НЕДОВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. Не виявляти довір’я, не мати довір’я до кого-небудь. Він зачав всіх боятися, всім недовіряти (Фр., VIII, 1952, 234).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 290.