Про УКРЛІТ.ORG

недовіркуватий

НЕДОВІ́РКУВАТИЙ, а, е, рідко.

1. до кого — чого і без додатка. Те саме, що недові́рливий.

2. заст. Який недостатньо вірить у бога, духів і т. ін. — Наш люд… недовіркуватий якийсь: ні польська, ані татарська віра до нього не пристає, навіть своєї цурається (Ле, Наливайко, 1957, 401).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 289.

вгору