НЕДОВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до недовари́ти. Кидає жінота і обід у надвірніх печах недоварений, .. аби тільки натішити голови й язики (Дн. Чайка, Тв., 1960, 114); // у знач. прикм. Василина кинулась до печі, всипала в миску сирого борщу, колупнула грудку недовареної каші і сіла коло стола обідати (Н.-Лев., II, 1956, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 288.