НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до недобрози́чли́вий. Він з перших днів свого перебування в районі відчув приховану недоброзичливість з боку Ситника (Жур., Звич. турботи, 1960, 116); Не дуже приємно, коли тебе випереджують, але ніякої недоброзичливості це не викликає (Донч., V, 1957, 347).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 287.